1 березня 2016 р.  доктор Лайл Кауфман (США) прочитав на історичному факультеті лекцію: «ЕВОЛЮЦІЯ АМЕРИКАНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ: 1954-1990». Мова викладання – англійська.

Містер Кауфман розповідав про зміни, які відбулися в системі освіти США від 1954 року до сьогодні. Відомо, що в 1950-х роках панували думка про зверхність білої раси над усіма іншими та ідея соціального Дарвінізму, які призвели до сегрегації. Сегреговане суспільство стало основою для сегрегації освіти, тому були створені окремі школи для білих та чорних, а діти з особливими потребами взагалі не допускались до шкіл.

«У Америки темна історія освіти», – сказав містер Кауфман. Одним з найяскравіших прикладів цього є існування Віллоубрукської школи в Статен Айленді, Нью-Йорк. Вона була школою для небажаних дітей. Дітей з особливими потребами, чиї батьки не хотіли і не могли з ними впоратись. Дітьми нехтували, їх прив’язували до ліжка, залишали лежати на брудній підлозі. Велика кількість американців не підозрювала про існування подібних шкіл до тих пір, поки молодий журналіст Геральдо Рівера не знайшов спосіб потрапити до Віллоубрука. Він зробив фото та відео того, що насправді відбувалось у стінах школи та опублікував їх у газетах та на телебаченні. «Пахло брудом, – казав Рівера. – Пахло хворобами та пахло смертю»

Це призвело до підвищення суспільного невдоволення. Крім того, 1950-ті стали часом розвитку руху за громадянські права. Під керуванням Мартіна Лютера Кінга, в 1960-х рух досяг своєї мети: рівності для людей різного кольору шкіри та соціального статусу. Слід за ним розпочався інший рух – рух за громадянські права для інвалідів. Надихнувшись успіхом Мартіна Лютера Кінга, вони використовували такі слогани як «Ми подолаємо» та «Несправедливість десь – це загроза справедливості скрізь» Врешті решт, рух довів, що всі діти можуть вчитися та всі вони мають право на те, щоб здобувати належну освіту.